Лісовий майстер

Дятел

        Дятла недарма називають лісовим лікарем. Увесь день він старанно працює, знищуючи комах-шкідників: короїдів, вусачів, довгоносиків, листоїдів. У дятлів усе є для цього. Довгий і міцний дзьоб, яким він довбає кору, довжелезний липкий язик, на кінчику якого є шпилечки зі спрямованими назад вістрями. З такого язика не зірветься жодна комаха. Міцні ноги чудово пристосовані до лазіння по дереву: два пальці спрямовані вперед, а два – назад. Пересуватися по стовбуру по спіралі дятлу допомагає здатність відводити четвертий зовнішній палець убік. На дереві він утримується завдяки гострим кігтям, під час роботи ще й упирається в нього міцним хвостом.

         Дятел «працює» лише на хворих і висохлих деревах. Птах стукає по стовбуру і прислухається. Так він шукає під корою порожнини, де причаїлися гусінь, попелиці та інші комахи. Сильним ударом дзьоба дятел розбиває кору і дістає комашину липким язичком. Вчені довели, що дятел безпомилково відрізняє трухлявий стовбур від цілої деревини. Тому без потреби стукати по дереву не буде.

        На дно дупла, вистеленого дрібною тирсою, дятлиха відкладає п’ять – сім яєць. Мати і батько висиджують їх, замінюючи одне одного. Пташенята вилуплюються слабенькими, безпорадними і голенькими, навіть без пухового вбрання. Батьки приносять їм корм до трьохсот разів на добу, причому мати частіше, ніж батько. А через три тижні після народження молоді дятли вилітають із гнізда. Спочатку батьки опікуються ними, підгодовують. Згодом молодь починає самостійне життя. Усі молоді дятлики мають на голові червону шапочку. Але згодом у самиць вона зникає.
        Дятли, які проживають в Україні птахи осілі. Живуть вони в наших лісах, парках і садах протягом року. Все їх життя пов’язане з деревами. На землю дятли спускаються неохоче і нечасто. Влітку вони знаходяться в місцях гніздування, потім мандрують по лісах і садах разом з іншими комахоїдними птахами в пошуках їжі.

Узято з Маленького читайлика.